Спілкування з людьми, в яких інвалідність пов'язана з інтелектуальним недорозвиненням

Спілкування з людьми, в яких інвалідність пов'язана з інтелектуальним недорозвиненням

• Говоріть із людиною чіткими реченнями, використовуючи прості слова та конкретні (а не абстрактні) поняття.
• Не розмовляйте з людиною, яка має інвалідність, пов'язану з розвитком, як з дитиною, не говоріть зверхньо. Використовуйте темп розмови, складність та словниковий запас відповідно до можливостей людини.

Спілкування з людьми, які мають психіатричні захворювання

Спілкування з людьми, які мають психіатричні захворювання

• Стрес може впливати на можливість функціонування людини. Спробуйте не доводити ситуацію до критичної межі.
• Люди, які мають психіатричні форми інвалідності, мають різні індивідуальні риси та у різний спосіб долають свою інвалідність. Ставтесь до кожної людини як до особистості.
• Спитайте, що буде для неї найзручнішим та якомога краще задовольніть її потреби.
• Коли людина перебуває у кризовому стані, залишайтесь спокійним, намагайтесь підтримати її. Запитайте, чим ви можете їй допомогти, та дізнайтесь, кого можна покликати на допомогу.

Спілкування з людьми, які хворі на епілепсію (епілептичні напади)

Спілкування з людьми, які хворі на епілепсію (епілептичні напади)

• Якщо в людини напад, то ви не можете зупинити його. Якщо вона впала, переконайтесь у тому, що її голова захищена, та дочекайтеся кінця нападу.
• Коли напад минув, людина може втратити орієнтацію у просторі та почуватись збентеженою. Спробуйте забезпечити їй умови, щоб вона могла прийти «до тями» – повернутись до свого звичного стану.

Спілкування з людьми, які мають труднощі мовлення

Спілкування з людьми, які мають труднощі мовлення

• Уся увага повинна бути зосереджена на людині. Не переривайте і не закінчуйте речення замість неї. Якщо вам важко зрозуміти, попросіть повторити. У більшості випадків людина не заперечуватиме. Якщо після спроб ви все ще не можете зрозуміти людину, попросіть її написати чи запропонувати інший спосіб спілкування.

Спілкування з людьми, які не бачать або мають обмежений зір

Спілкування з людьми, які не бачать або мають обмежений зір

• Люди, які не бачать, зазвичай знають, як зорієнтуватись на вулиці. Вони можуть користуватись білою тростиною або мати собаку-поводиря. Людина може мати часткову втрату зору. Будьте готові запропонувати допомогу (наприклад, прочитати щось), якщо вас про це попросять.

Особливості спілкування

Особливості спілкування 
Ставте на перше місце людину. Використовуйте: «людина з інвалідністю», а не «інвалід». Вживайте словосполучення «людина на візку», а не «інвалід на візку». Інвалідний візок – це засіб, який забезпечує індивідуальну мобільність. Запобігайте використанню негативних слів, наприклад, «каліка» чи «нещасний».