ЯКІ РЕЧІ В КІМНАТІ ВІДВОЛІКАЮТЬ ДИТИНУ ВІД НАВЧАННЯ

Які речі в кімнаті відволікають дитину від навчання

Кому з нас не хочеться, щоби діти радували нас своїми досягненнями! Гімнастика, шахи чи футбол – дитячі успіхи тішать батьків і підвищують самооцінку малят. Та от зі шкільним навчанням, на жаль, не завжди все так гарно. Здавалося б, все складається на користь того, щоби дитя вчилося добре – і розуму не бракує, і вчителі хороші, і підручники цікаві. А от – не йде навчання, і все тут: дитина сідає за уроки, але дуже швидко відволікається, помиляється, закреслює, врешті починають нервуватися всі – і дитина, і батьки. Звісно, діти непосидючі від природи, але може справа не в дитині, а, як це не дивно, в дитячій кімнаті?

В одній дитячій передачі був такий сюжет: хлопчик збирався на ковзанку і шукав ковзани під ліжком. Знайшов купу старих іграшок, минулорічні зошити, дитячі розмальовки, і так всім тим захопився, що поки надумав виходити надвір, настало літо, і друзі вже кличуть його будувати замок із піску. До чого ця історія? До того, що ми іноді, намагаючись організувати простір дитини так, щоби було цікаво і корисно, переборщуємо. Яких помилок можуть припускатися батьки в облаштуванні дитячої кімнати? Що може бути зайвим?

Телевізор. Це найнепотрібніша річ у дитячій. Ясно, що у своїй кімнаті дитина не лише вчиться, але й розважається, грається, або і просто байдикує. Може ви вірите, що, поставивши телевізор в дитячій, вам вдасться уникнути бійок за пульт? Цілком реально. Але знайте, що телевізор здатен поглинати всю увагу, і математичним рівнянням та вправам на знання синонімів конкурувати з цим пожирачем часу практично неможливо.

Планшет, ноутбук, комп’ютер, телефон. З інтернетом чи без, ці пристрої дуже притягальні – там і ігри, і спілкування, і купа інших цікавинок. Звісно, іноді використання цих засобів цілком виправдано і навіть необхідно: розвиваючі ігри, інформація для рефератів, карти, електронні підручники, онлайн-підготовка до ЗНО... Та все ж, постарайтеся обмежити час, який дитина проводить за ґаджетами – особливо в процесі приготування уроків. Якщо цього не уникнути, створіть такий собі тимчасовий «читальний зал» – залиште електронного друга у залі або на кухні. В такому випадку ваш школяр може швиденько скористатися ним і повернутися до своєї кімнати доробляти домашнє завдання. А як доробить, тоді можна і в соцмережі з друзями потеревенити чи в ігри пограти (але краще відправте його гуляти).

Відкриті полички. Чим вони завинили, спитаєте ви? Та нічим, але особливість дитячого сприйняття така, що увага дуже легко і швидко перемикається на нові речі. Це потрібно дітям для того, аби дослідити якомога більше у світі. Полички, на яких розставлені цікаві книжки, улюблені іграшки, фото у рамках, милі сувеніри, привертають увагу значно інтенсивніше, ніж накреслені олівцем трикутники або коса лінійка набридлих прописів.

Яскраві предмети інтер’єру. Шпалери із супергероями, постери з феями, ліжко у вигляді корабля, заквітчані штори – звісно, все це ви підбирали з любов’ю і відповідно до смаків свого школярика. Така кімната може бути цікавим місцем для гри та розвитку уяви, але для навчання навряд чи підійде. Також зважте на те, що велика кількість яскравих деталей може втомлювати або перезбуджувати дитину.

Навчальні матеріали. Звісно, ви хотіли як краще, тому он над столом – політична карта світу, на столі наклеєна табличка неправильних англійських дієслів, на дверях висить плакат з тригонометричними формулами... Ви хотіли спростити дитині життя, а вийшло, що ускладнили його. Бо надлишок інформації – то теж недобре. Дослідження, яке проводилося в університеті Карнеґі-Меллон, США, доводить, що діти краще запам’ятовують інформацію у кімнаті з голими стінами – адже там нема на що відволікатися.

Як ще можна допомогти дитині сконцентруватися? За можливості кімната має бути більшою, а не меншою, і світлою. Принаймні розташуйте робоче місце біля вікна – в такому випадку також можна сісти спиною до відволікаючих деталей. Постарайтеся не заважати дитині голосними звуками, не підганяйте, не контролюйте понад міру. Якщо ж усе це не допоможе, просто змиріться з тим, що ваша дитина ось така – непосидюча, активна і цікава.